Що робити, якщо загубили паспорт за кордоном. Реальний досвід.

Що робити, якщо загубили паспорт за кордоном. Реальний досвід.

В мережі можна знайти чимало теоретичної інформації щодо ситуації із втратою паспорта за кордоном і рекомендації, які слід виконати, аби вирішити цю неприємну проблему. На превеликий жаль, така ситуація трапилась зі мною і я хочу поділитись своїм досвідом та розказати, як все працює у реальному житті. 

Коротка інструкція

  1. Оволодіти собою та заспокоїтись. Підготуватись до додаткових фінансових витрат та зриву планів.
  2. Звернутись у відділення поліції і отримати довідку про втрату паспорта для вільного пересування країною.
  3. Звернутись в посольство України і отримати тимчасове посвідчення особи на повернення в Україну
  4. Розслабитись. Проблему вирішено.

 

Далі в більш розгорнутому вигляді...


Втрата паспорта

Отож, подорожуючи із чоловіком удвох зі Львова до Валенсії, у нас була пересадка в Барселоні. Маючи кілька годин до вильоту у Валенсію ми скористались нагодою пройтись магазинами та пообідати в кафе аеропорту. Ближче до початку посадки на наш рейс ми прийшли у потрібний нам термінал і займаючи місце в черзі зрозуміли, що мій паспорт відсутній. Переглянувши всі сумки ми зрозуміли, що точно його втратили. В цей момент нами оволоділа паніка і подальші наші дії були радше машинальними, аніж раціональними. Вже пізніше ми зрозуміли, що в першу чергу нам потрібно було повернутись в ту частину аеропорту, де ми відвідували магазини та кафе і спробувати пошукати паспорт самотужки. Не знаю, спрацювало би це чи ні, адже магазинів багато і ймовірність знайти загублений паспорт, мабуть, близька нулю, проте цього ми не зробили, а, натомість, звернулись до перших зустрічних працівників охорони. Вони направили нас у відділення поліції в аеропорту. Хочу зауважити, що в нашому випадку відділення поліції знаходилось за межами митної зони, тому вийшовши із неї потрапити назад, щоб спробувати знайти паспорт, вже не було можливим.


Поліція

У відділенні поліції нам пощастило із тим, що ми володіємо англійською мовою так само, як і деякі працівники поліції. Крім цього у них був перекладач, який допомагав нам спілкуватись англійською з іспаномовними представниками правоохоронних органів. Окресливши нашу ситуацію, перевіривши із телефону фотокопії втраченого паспорта для підтвердження моєї особи та візи, поліція склала протокол і видала довідку, яка дозволяла мені переміщуватися в межах Іспанії. Рекомендую завжди робити фотокопії паспортів та віз, по яких ви подорожуєте і зберігати їх як на самому телефоні (для швидкого доступу), так і на поштовій скриньці (у разі, якщо ви втратите і телефон). Також ми залишили наші контактні дані (адресу електронної скриньки) на випадок, якщо поліція знайде втрачений паспорт. Після цього мені дали адресу посольства України, яке, на щастя, знаходилось в Барселоні, де ми і були, і сказали звернутись туди. Оскільки робочий день вже закінчився, нам потрібно було чекати наступного ранку (добре, що це були не вихідні - не знаю, чи посольство України вирішує подібні проблеми у вихідні). Втративши наш літак у Валенсію, ми скористались сервісом booking.com, зарезервували готель на одну ніч і відправились туди. Там нас оформили по паспорту мого чоловіка. Отож, завжди залишайте резерв грошей під час подорожей за кордоном, адже це лише початок не запланованих витрат у подібній ситуації. В крайньому випадку, залишайтесь на зв'язку із друзями, які зможуть в скрутній ситуації перевести вам на картку чи відправити якоюсь із платіжних систем (Western Union) кошти.


Посольство України

Наступного ранку, не втрачаючи часу, ми поїхали в посольство України, де вже була чимала черга людей, які вирішували свої питання. Коли підійшла наша черга, ми описали ситуацію, що склалась, надали протокол з поліції та фотокопію паспорта для оформлення так званого тимчасового посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього посвідчення мене попросили зробити 2 фотографії і підійти через 2 години. За цей час вони мали подати якісь офіційні запити, після чого вже змогли б видати посвідчення. Скориставшись цим часом, ми зробили фотографії в найближчому супермаркеті і пішли на залізничний вокзал для того, щоб дізнатись, як нам далі продовжити нашу подорож. Як виявилось, ми ще мали б встигнути на поїзд до Валенсії, який удвічі дешевший за наш втрачений лоукост літак, проте все одно був досить значною не запланованою витратою. Після цього, ми повернулись в посольство України, віддали фотографії, оплатили консульський збір в розмірі орієнтовно 25-30 Євро і, почекавши, мабуть, ще кілька годин, отримали посвідчення особи на повернення в Україну. Також ми запитали, що буде із втраченим паспортом у випадку, якщо поліція аеропорту його знайде. Нам сказали, що він буде помічений як загублений і вважатиметься недійсним. Далі я продовжила заплановану подорож Іспанією із посвідченням особи на повернення в Україну, із чим не мала жодних проблем.


Віднайдений паспорт

Через один день після втрати паспорта, вже перебуваючи у Валенсії, нам надійшов електронний лист від поліції про те, що паспорт знайдено і я можу його забрати. Це було неймовірне моральне полегшення. Оскільки мені потрібно було зилишатись у Валенсії у справах, ми запитали в поліції, яким чином можна забрати паспорт без мене. Було кілька варіантів: кур'єрська служба типу DHL, приїхати чоловіку із моїм письмовим дорученням (на електронну скриньку), або відправити паспорт в Україну (все за мій рахунок). Звісно ж, я хотіла повертатись додому із своїм паспортом, а з DHL не все було зрозуміло, тому ми домовились, що чоловік приїде і забере паспорт сам. Це ще додаткові витрати на поїзд в два боки і ще один витрачений день. Поліція віддала паспорт чоловіку із протоколом. Додатково поліція порекомендувала вже в Україні дізнатись щодо дійсності цього паспорта та його відновлення, адже він мав бути позначений як втрачений. Як виявилось, його було знайдено прибиральником під столом в кафе. Саме там, де я діставала з сумочки вологі серветки перед обідом і, очевидно, впустила паспорт. Тож, ще одна рекомендація: як мінімум, тримата паспорт в окремому відділенні сумочки із замочком.


Повернення в Україну

Коли прийшов час повертатись додому, у мене на руках був як постійний закордонний паспорт у сумнівному статусі, так і тимчасове посвідчення особи на повернення в Україну. Перший внутрішньоєвропейський рейс Валенсія - Болонья був без паспортного контролю. А от на зовнішньому рейсі Болонья - Львів, проходячи паспортний контроль в Італії, я надала обидва документи і запитала прикордонника, чи дійсний мій постійний паспорт. Він сказав, що не бачить по ньому ніяких поміток в системі, поставив штамп про виліт із шенгенської зони і порекомендував в Україні його перевірити. По прильоті у Львів, проходячи паспортний контроль, я надала лише постійний паспорт без зайвих додаткових пояснень щодо його нещодавної втрати. На диво чи ні, але мене пропустили без жодних зауважень.

Вже на другий день я подалась в міграційну службу для того, щоб з'ясувати статус паспорта. Там його перевірили і сказали, що ніяких поміток по ньому не бачать і запевнили, що ним можна користуватись і надалі. Так і закінчилась вся ця халепа із втратою паспорта. Зітхнувши з полегшенням, ми підрахували усі фінансові витрати цієї не веселої пригоди і зрозуміли, що поганий досвід - це теж досвід.

Хочу відзначити, що була приємно враженою ставленням закордонних працівників поліції до мене і моєї ситуації та роботою консульства України в Барселоні. Вже тоді я подумала, що навряд чи у нас подібне позитивне ставлення і оперативне вирішення моєї проблеми могло б мати місце.


Початок проблем

Так от все, що було описано вище - це ще не проблема, як така. Вже через два місяці настала наша наступна довгоочікувана поїздка на море усією сім'єю. Готуючись до неї кілька вихідних поспіль, ми й не підозрювали усієї підступності нашої української паспортної системи разом із їхньою бюрократією, координацією між відомставами та усім разом узятим. Отож, нічого не підозрюючи, при перетині україно-румунського кордону, українські прикордонники заявляють мені, що мій паспорт знаходиться в базі загублених, втрачених і викрадених документів і підлягає вилученню. Мене завертають назад і ще питають, чи чоловік із дітьми їдуть далі на море. І все, що в далекій Іспанії можна вирішити буквально за день на місці, в нас затягується на тижні із переведенням стрілок з прикордонної служби на міграційну, з міграційної на прикордонну і це все досі триває і не зрозуміло, чим закінчиться.

Тобто, якщо у вас були якісь пригоди із паспортом, перед запланованою важливою поїздкою за кордон, перетинайте найближчий кордон туди-назад, щоб зрозуміти чи паспорт десь в якійсь базі не зазначений як недійсний, або відразу виготовляйте новий паспорт. Іншого надійного методу переконатись в тому, що ваша наступна поїздка за кордон відбудеться взагалі, я не знаю.

Сподіваюсь, для когось моя історія буде корисною, врятує від зайвих переживань, фінансових витрат та зривів планів.